Главная Агентствам О нас Контакты Партнеры

Сафари-экскурсии в Кении

 

Сафари – экскурсии в Кении

 

 Национальный резерват Масаи-Мара

    Широкий снимок пяти женщин масаи в традиционной одежде, поющих и танцующих  в деревне возле Масаи Мара, Кения #298685486 - Ларасток     Заповедник Масаи-Мара (Maasai Mara National Reserve) описание и фото - Кения     SAFARI EXPERIENCE (Найроби-Амбосели-оз.Найваша-Масаи Мара-Найроби) -,  Найроби, Национальные парки, Кения

 

Национальный резерват Масаи-Мара – одна из главных кенийских достопримечательностей. Он находится в юго-западной части страны и связан с заповедником Серенгети в Танзании, который как бы продолжает Масаи-Мара.

Именно здесь каждый год проходит Великая миграция антилоп гну, что является «фишкой» обоих мест. Своё название Масаи-Мара получил в честь народа масаи, владеющего этими землями, и протекающей там реки Мара.

Именно поэтому некорректно называть Масаи-Мара национальным парком, а правильно говорить «резерват» или «резервация», потому что земля тут не принадлежит государству. Зато фауна и флора являются собственностью Кении и охраняются на высшем уровне.

 

Национальный парк «Озеро Найваша»

     Найваша - пресноводное озеро Кении | Кенийский национальный парк Найваша     Озеро Найваша, Кения, Национальные парки,     Озеро Найваша- Кения - ТК Подорожник

Найваша – одно из озёр Великой рифтовой долины,это  глубокое озеро – в иных местах глубина достигает тридцати метров. В переводе с языка масаи «Найваша» значит «бурная вода» – и действительно, тут часто поднимается волнение, сопоставимое со штормом на море.

Озеро Найваша известно благодаря богатейшей фауне (в частности, здесь обитает огромное количество птиц, а также многочисленные бегемоты и животные на острове Кресент). Этот факт в сочетании с живописными пейзажами послужил причиной создания национального парка «Озеро Найваша».

У озера Найваша есть два важных отличия:

Во-первых, это пресноводное озеро.

Во-вторых, оно расположено выше всех других (почти 2 км над уровнем моря).

Озеро называют раем для бегемотов. Вообще  озёрные гиппопотамы настроены миролюбиво и, если не ущемлять их интересы, можно вдоволь понаблюдать за жизнью семей с детёнышами. Это, безусловно, одна из главных достопримечательностей национального парка «Озеро Найваша».

 

Национальный парк Цаво

 

     Западный Цаво, Кения, Национальные парки,     Амбосели, Цаво и отдых на океане     Отдых в Национальном парке Цаво

 

За названием «Тсаво» стоит не только река, но и крупнейший из кенийских национальных парков: делящийся на Восточное и Западное, парк Тсаво занимает почти 23 000 км2. Визитной карточкой Тсаво являются "красные слоны" и львы с необыкновенно красивыми гривами.

И именно с Тсаво связана и легенда о львах-людоедах, нашедшая своё выражение в фильме «Призрак и Тьма».

 Парк состоит из двух частей, Восточной и Западной. Восточный Тсаво славится множеством обитающих здесь «красных» слонов, а Западный — рельефами и пейзажами, созданными извержениями вулканов. В парке обитают слоны, львы и другие крупные кошки, буйволы, антилопы канна и импала, куду, носороги, зебры и жирафы. А в находящихся на территории Тсаво источниках Мзима, живут гиппопотамы и крокодилы в огромных количествах.

Территория национального парка «Западный Тсаво» тянется до самой горы Килиманджаро. Здесь находится источник Мзимиа, по сути озеро, откуда Момбаса получает питьевую воду, а окрестные озёра – жизненную силу. Обилие воды обеспечивает в Западном Тсаво комфортные условия для бегемотов и другой речной живности. Кроме того, там растут баобабы, не говоря о других деревьях.

Восточная часть национального парка Тсаво выглядит совсем иначе. Это буш, засушливая равнина, покрытая колючкой и редкими акациями. Единственный здешний более-менее крупный водоём, река Галана, отрезает не предназначенный для посещения северный сегмент Восточного Тсаво от прекрасно подходящего для сафари южного сектора. Восточное Тсаво – очень старая охраняемая природная территория: она стала заповедником ещё в 1948-м году. В буше прекрасно чувствуют себя различные копытные саванны (антилопы, газели, зебры, жирафы), а также хищники (леопарды, львы, гиены, гепарды). Живут тут и буйволы, и страусы, и самые разные летающие птицы.

 

Национальный парк Амбосели  

 

      Национальный Парк Амбосели. Туроператор по Кении     Национальный парк Амбосели - информация, фото, описание, туры     Национальный парк Амбосели - информация, фото, описание, туры

 

На юго-востоке Кении раскинулся уникальный национальный парк Амбосели, знаменитый своими слонами. «Страна слонов под знаменем Килиманджаро» - так еще называют национальный парк Амбосели, который занимает площадь в 400 кв. км. Это -один из самых любимых туристами заповедников не только в Кении, но и во всей Африке.

Хоть и гора Килиманджаро находится в Танзании, именно из кенийского Амбосели открываются наиболее эффектные виды на эту снежную вершину.

Кроме многочисленных слонов, в национальном парке Амбосели также обитают носороги, обезьяны-бабуины, жирафы, антилопы различных видов, зебры, гепарды, гиены, львы и много других африканских животных. А ещё – больше четырёхсот видов птиц. И со всеми ними можно познакомиться в естественной среде обитания!

Всех их можно посмотреть, отправившись в сафари по парку.

 

Момбаса.

 

      MOMBASA KENYA - Shadows Of Africa         Mombasa city tour, Fort Jesus and Haller Park      Обычный парк. - отзыв о Haller Park, Момбаса, Кения - Tripadvisor

Момбаса – второй после столицы город Кении. И если из Найроби удобно отправляться на сафари в национальные парки, то Момбаса – ворота в пляжную жизнь страны.

Рядом с Момбасой, в числе прочих, находятся знаменитые пляжи Диани Бич, которые эксперты включают в число лучших в мире, да и в самом городе можно неплохо провести время на берегу океана. У Момбасы очень интересное местоположение: город возведён на острове, который с помощью искусственно насыпанных дамб соединяется с материком. Это неизменно впечатляет совершающих туры в Кению путешественников. Кроме того, у Момбасы богатая история и, как следствие, интересный Старый город. А на центральной улице установлены стилизованные бивни слона – символ города, который часто можно встретить на открытках.

Город впервые упоминается в XII веке как арабский порт (он и теперь порт, причём один из важнейших в Африке). Сейчас в Момбасе живет порядка миллиона жителей. Среди них больше всего представителей народности суахили, много арабов, а также есть индусы и представители других наций.

Из основных достопримечательностей Момбасы следует отметить:

Старый центр

Форт Иисус

Халлер парк

Для начала тем, кто совершает туры в Кению и приехал в Момбасу, стоит погулять по старому центру. Кроме колорита узких улочек и расположенных там лавок, здесь находится больше двух десятков старинных мечетей – самая первая датируется XVI в.

Но самая главная достопримечательность Момбасы – крепость (форт) Иисус, возведённая португальскими работорговцами. С этим местом связаны самые печальные страницы истории суахили и других местных народностей, и, тем не менее, оно является историческим памятником и многое может рассказать как об оборонительных сооружениях XVI века, так и о жизни Момбасы. Эксперты ЮНЕСКО внесли форт Иисус в список Всемирного наследия.

И ещё одна важная достопримечательность Момбасы – Халлер парк. Он и не заповедник, и не зоопарк. Когда-то на этом месте был карьер. После территорию восстановили, привезли сюда животных и расселили по-разному: неопасных отпустили свободно гулять, а хищникам построили максимально возможно просторные вольеры. Здесь также есть красивый павильон бабочек. А самое интересное развлечение тут – кормление жирафов, для которых продают специальный корм. Жирафы привыкли к людям и очень любят, когда их гладят!

 

Екскурсія до маасаі

Візитівкою Східної Африки є не тільки численні національні парки, вершини Кіліманджаро та Кенія, чудові пляжі Індійського океану, але й красивий, самобутній та войовничий народ маасаїв, який розпочав земну цивілізацію.

Маасаї - кочівники, які пасуть свої стада на просторах Кенії та Танзанії. Вони переконані, що мають позаземне походження. Прилетіли сюди з іншої планети близької до нас цивілізації не одні, а разом зі своїми супутницями та годувальницями – коровами. З того часу й подорожують по савані разом. Тому ці тварини вважаються священними. За віруванням маасаїв, на землю їх відправив бог Нгаї, який і сам оселився поруч – на одній із найвищих гір Африки.

Фото из фотогалереи «Деревня масаев» Кения , Заповедник Масаи-Мара      Масайская деревня - Изображение Национальный парк Масаи-Мара, Провинция  Рифт-Валли - Tripadvisor      Племя Масаи (масай), традиции масаев из Кении

Вони щоденно повертають свої голови у напрямку вершини Кенія, щоб помолитися Нгаї, попросити добробуту та примноження стада. Тваринництво для кочівників – основний вид діяльності. І непоганий бізнес. Корова в Кенії та Танзанії коштує близько 500 доларів, коза – 50. Для порівняння: щоб купити молоду дружину, чоловікові треба продати лише п’ять корів. У сезон дощів кочівники продають частину своїх господарств, а зароблені гроші вкладають у нерухомість Кенії та сусідніх країн і навіть у Європі. Ще один напрямок інвестицій – освіта. Діти власників великих стад часто виїжджають навчатися за кордон, переважно в Америку та Європу.

Корів випасають чоловіки. Їх сила та сміливість потрібні, щоб відстоювати худобу у боротьбі з дикими тваринами. Існує чимало легенд про двобої маасаїв з левами та леопардами, в яких неодмінно перемагають чоловіки. Місцеві мешканці стверджують, що хижаки намагаються уникати зустрічей з ними, обходять маасайські села. Бо чоловіки цього народу – єдині, кого бояться леви. Диких тварин відлякує нібито особливий запах, а також яскраві накидки, які маасаї носять на собі. Ще не так давно маасайський хлопець ставав чоловіком тільки після того, як убивав лева. Але зараз дикі тварини під суворим захистом держави. Тож ця традиція поступово відмирає. Готові відстоювати свої стада кочівники й у протистоянні з людьми. За збиту автомобілем корову буде неодмінне покарання, аж до кривавої розправи. Поліція може не встигнути на розбірки…

М’ясо своїх тварин маасаї не їдять. Вживають лише молоко, а іноді коктейль з молока та крові, яку добувають, перерізаючи судини тварин. Напій уважається цілющим для самих маасаїв і дуже небезпечним для інших народів, зокрема європейців. Відомі випадки, коли білі туристи куштували цей коктейль, а потім помирали від страшних хвороб. Тому наша пропозиція – таким чином не експериментувати під час подорожей саванами. А самі маасаї переконані, що саме завдяки цьому напою їхні старенькі доживають до 110 років. Одяг найдревнішого народу на землі не відрізняється різноманітністю. В умовах постійних пересувань по савані його не може бути багато. Широковідома маасайська накидка, шука,  і є усім одягом кочівників. А ще сандалі, зроблені з автомобільних шин. Надійно, дешево і стильно. Шука замінює ковдру, шапку, сорочку, а іноді й штани. Маасаї носять її переважно через плече. Накидка обов’язково має бути яскравою, зазвичай у велику клітинку. Це відлякує диких тварин, а за яскравими кольорами не видно бруду. 

Хлопчиків, які обслуговують туристок, називають біч бой. Серед місцевих жінок популярністю користуються найбільш стрибучі чоловіки. Чим він вище стрибає, тим має більші шанси отримати кращу дружину або подружку, - переконують кенійці. А ще висота стрибка – це й показник здоров’я чоловіка. Його статус у громаді визначає кількість дітей: чим більше – тим вищий. Тому чоловіки постійно працюють над цим, підтверджуючи чисельні легенди, в які й самі вірять. Чоловік може мати кількох жінок – лише б у нього вистачило грошей. Але у жінки також є вибір - вона може подати на розлучення та забрати собі викуп, який заплатив чоловік. А ще жінка може народити дитину від коханця, а чоловік і надалі зобов’язаний їх утримувати. На маасайках чимало прикрас, переважно, з бісеру. Красива та пишна зачіска тут не в моді. Красуні виголюють свої голови. Європейці кажуть, що це виглядає привабливо. З цим можна погодитися: дійсно незвично, але красиво. Діти у місцевих жінок на другому місці. На першому – догляд за коровами.

Маасайське поселення, в якому ми побували, складалося з десяти мазанок, розміром до трьох квадратних метрів. У хатках лише ліжка зі стовбурів дерев, застелені шкурами, замість вікон – отвори у стінах. Невеликі, такі, щоб не залізла собака чи дикий звір. У такі села возять туристів. Доказів людського проживання ми тут не помітили. Будівництво глиняних хатинок – також відповідальність жінок. Утім, реальне поселення, в якому живуть люди, мало відрізняється від «показового». Хоча останнім часом маасаї полюбили невеличкі будиночки «під бляхою». Особливо ті, які не ведуть кочового життя й працюють в національних парках або інших сферах туризму.

Кочівники мало використовують транспорт. Переважно пересуваються пішки, що позначилося на їхній статурі та фізичних даних. Це високі, худорляві та довгошиї люди, пересування яких нагадує ходу балерин. Маасаї найвищі люди на планеті, мають найдовші кінцівки. До речі, серед кенійців найбільше чемпіонів світу з бігу на довгі дистанції. Улюблений вислів місцевого населення: Акума матату (не переймайся, або ще: спіши не поспішаючи). Власне, це частина їхньої філософії та способу життя. Але не тільки у маасаїв, а й у більшості населення Східної Африки.